- гупотіти
- —————————————————————————————гупоті́тидієслово недоконаного видурозм.
Орфографічний словник української мови. 2005.
Орфографічний словник української мови. 2005.
гупотіння — іменник середнього роду розм … Орфографічний словник української мови
гупотіння — я, с., розм. Дія за знач. гупотіти і звуки, утворювані цією дією … Український тлумачний словник
гупотіти — очу/, оти/ш, недок., розм. Підсил. до гепати. || безос … Український тлумачний словник
гумоннява — и, ж., діал. Гупотіння, стукотіння … Український тлумачний словник
гупотнява — и, ж., діал. Гупотіння, стукотіння … Український тлумачний словник
стукати — I 1) (ударяючи по чому н., утворювати короткі уривчасті звуки, стукіт), бити, стукотати, стукотіти, грюкати, цюкати, тукати, тюкати; постукувати, вистукувати, вистукати, пристукувати, пристукнути (стукати розмірено / час від часу); простукувати,… … Словник синонімів української мови